Колегія Головного управління охорони здоров’я (ГУОЗ) Київської міської держадміністрації підбила підсумки роботи щодо реформування галузі за І півріччя 2011 року.
У засіданні взяли участь голова КМДА Олександр Попов, голова постійної комісії Київської міської ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту Алла Шлапак, начальник лікувально-організаційного управління Національної академії медичних наук України членкор НАМНУ професор Василь Лазоришинець, начальник Головного управління охорони здоров’я КМДА Віталій Мохорев, заступники голів районних у м. Києві державних адміністрацій, керівники лікувально-профілактичних закладів міста, провідні спеціалісти столиці.
Як відомо, Київ введено до переліку міст, в яких буде реалізовуватись пілотний проект з реформування галузі. Завдання столичної влади — підвищити якість надання медичних послуг у місті до рівня Варшави та Будапешта, — підкреслив у своєму виступі голова КМДА Олександр Попов.
— Переконаний, що цієї амбітної мети можна досягти, здійснивши комплекс заходів, — зазначив голова держадміністрації. — А саме: розв’язавши питання соціального захисту та підвищивши рівень матеріальної винагороди медпрацівників. Першим кроком у цьому напрямі стане зміна підходів до фінансування галузі, зокрема первинної медико-санітарної допомоги.
Олександр Попов наголосив на важливості підтримки ініціатив лікарняних установ, зокрема в питаннях ведення господарської діяльності, впровадження енергозбережних технологій тощо. Вивільнені кошти можна буде спрямувати на розвиток галузі, закупівлю нового обладнання, підвищення заробітної плати.
Начальник ГУОЗ Віталій Мохорев у своїй доповіді проаналізував підсумки діяльності.
Демографічна ситуація: протягом п’яти місяців 2011 року в м. Києві народилося 12 480 дітей, померло 11 659 осіб. Природний приріст населення позитивний: становить + 0,7 на 1000 осіб населення. В Україні цей показник має від’ємне значення: — 4,4. У структурі причин смертності населення на першому місці — хвороби системи кровообігу, на другому — онкологічні захворювання, на третьому — нещасні випадки, травми та отруєння. Рівень малюкової смертності в Києві — один із найнижчих в Україні.
У місті здійснюється оптимізація наявної мережі лікувальних закладів, усувається дублювання в наданні спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги, набувають пріоритетного значення стаціонарозамінні форми. У складі амбулаторно-поліклінічних закладів розвивається мережа денних стаціонарів та стаціонарів удома. На засадах загальної лікарської практики—сімейної медицини працюють 44 заклади, вони обслуговують понад 340 тис. киян. За перше півріччя відкрито 15 амбулаторій сімейної медицини, і кияни встигли оцінити зручність таких новацій. Усього до кінця року заплановано відкриття 90 амбулаторій сімейної медицини. Розроблено поадресний план розташування амбулаторій в кожному районі міста з урахуванням забудови нових житлових масивів та використання нежитлових приміщень комунальної власності в районах старої забудови. Із Національним медичним університетом ім. О.О. Богомольця укладено угоду на підготовку потрібних кадрів.
Але є й проблеми. Викликає занепокоєння поширення соціально небезпечних і соціально значущих хвороб, насамперед туберкульозу та СНІДу. Збільшується контингент онкологічних хворих. Курс взято на раннє виявлення онкопатологій. Більше половини з 3830 нових випадків злоякісних новоутворень виявлено під час профілактичних оглядів.
Протягом квітня-липня (у вихідні дні) в багатьох лікарнях і поліклініках міста було проведено інформаційно-оздоровчі акції «День здоров’я». Це дало змогу пройти огляди у лікарів різних спеціальностей навіть тим людям, які ніколи не зверталися до лікарів. Загальна кількість обстежених становить понад 38 тис. осіб.
Колегія намітила низку заходів, спрямованих на подальше успішне реформування столичної системи охорони здоров’я.